"Мост в Терабитию"

Я плакала.

Не ожидала от америкосов такого необычного фильма.
Дети подобраны отлично, играют естественно, не то что в "Нарнии". И, что интересно, это - не фэнтези. Или, точнее, фэнтези ровно в той же степени, что крапивинские книги.
( дальше будут спойлеры )

Словом, очень советую посмотреть.

Микола Руденко

НА ХРЕСТІ
А цвяхи ковані були,
А хрест нетесаний і грубий.
А від побоїв і хули
Померкли очі, всохлі губи.

Так, це Йому, хто в небі мав
Даровану від Батька зірку,
На списі воїн подавав
Оцетом змочену ганчірку.

А Він, катам наперекір,
Зневаживши вмирання власне,
Очима серця серед зір
Шукав обличчя непогасне.

Вогонь — не обриси лиця.
І тільки Він у сяйві тому
Умів розгледіти Отця
І розпізнати поклик дому.

Він пригадав, як Батько-Бог
Нові світи творив усюди
І як вітали їх обох
У тих світах щасливі люди.

Ось Батько показав Йому
Планету, де пливли тумани.
У вулканічному диму
Стрясали землю океани.

А там, де репалась земля,
Де сіра скеля нависала,
Своє смагляве немовля
Матуся юна колисала.

Зігрій їх, сонце, освіти,
Їм більше нічого жадати...
Та Батько мовив:— Сину, ти
За них повинен постраждати.

Бо слід навчить оце дитя
Шукати правди — не облуди.
Страждання — то мотор життя:
Без нього зледачіють люди.

Як прийде це — по тій біді
Все оберну в метеорити.
Нехай летять...
Але ж тоді
Навіщо світ оцей творити?

( русский перевод )