Микола Руденко

[estell_greydaw]

ЖАННА

В моїх очах колишуться дерева
І очерет у плавнях не зачах,
І білокрила чайка, горда мева,
На води падає в моїх очах;

І жовтоносих мавок володіння
Колоссям шарудить у борозні;
І постає на обрії видіння —
У срібних латах лицар на коні.

Одвіку тут цього не знали дива —
Отож чудуються старі й малі:
Той кінний лицар —
синьоока діва,
Що рушила по небу й по землі.

Ти хто — Іванна, чи, можливо, Жанна?
Хто батько? Хто єдинокровний брат?
Прийшла сюди з чужого Орлеана
Чи народилася біля Карпат?..

Нависла райдуга, мов перевесло,
Ознакою вселюдського добра —
То Орлеанська месниця воскресла
І рушила на береги Дніпра.

І ясно Жанні, зрозуміло Жанні,
Що запалає навіть в ріках дно;
Що там, у небі — на ментальнім плані —
Блавати з житом схрещені давно.

В моих очах колышутся деревья.
И камыш в плавнях не зачах,
И белокрылая чайка, гордая птица,
На воды падает в моих глазах;
И желотоносых мавок владения
Колосом шуршит в борозде,
И встает на горизонте видение -
В серебряных латах рыцарь на коне.
Вовек здесь этого не занли дива -
Вот и удивляються и стар и млад:
Тот конный рыцарь -
Синеокая дева,
Идущая по небу и земле.
Ты кто - Иоанна, или, может, Жанна?
Кто отец твой? кто единокровный брат?
Пришла сюда из чужого Орлеана
Или родилась возле Карпат?
Нависла радуга, как коромысло,
Признаком вселенского добра -
То Орлеанская мстительниница воскресла
И двинулась на берега Днепра.
И ясно Жанне, понятно Жанне,
Что загорится даже в реках дно;
Что там, в небе - на ментальном плане -
Васильки с рожью скрещены давно.